МІНОНО́СКА, и, ж. Застаріла назва міноносця. Озирнувшись по боках, чомусь раптом перейшов [Степан] на шепіт: — Хліб саме беруть на третій естакаді! Дві міноноски охороняють! (Гончар, II, 1959, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 743.