Що oзначає слово - "мінорний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МІНО́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до мінору (у 1 знач.). Мінорний лад (соль-мінор) надає музиці відтінку ніжної жіночності, тендітності, якоїсь просвітленості барв (Укр. клас. опера, 1957, 17); Похиливсь [Мамай] у задумі, бренькнув стиха, взяв кілька мінорних акордів, а далі заграв, що само спливло зараз — "Повій, вітре, на Вкраїну"… (Головко, І, 1957, 301).

2. перен., розм. Смутний, журливий. Тужливі вигуки пернатих співців ночі цілком гармоніювали з мінорним настроєм кандидата геологічних наук (Дмит., Розлука, 1957, 100); Напівтемрява і журний спів настроювали глядачів на мінорний лад (Минко, Ясні зорі, 1951, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 743.