МІС, невідм., ж.
1. Ввічлива назва дівчини в англійців і американців, що вживається звичайно перед прізвищем або ім’ям.
2. розм. У буржуазно-дворянському побуті дореволюційної Росії — вихователька, гувернантка (звичайно англійка). Щодня Гоголь мав змогу бачити цю легковажну частину вищого світу:.. легеньких, вертлявих дівчаток, яких бліді міс і рожеві мадемуазелі, гуляючи з ними по Невському, навчали витончених манер (Полт., Повість.., 1960, 417).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 748.