МІСТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або із злісним наміром. — Ви впали жертвою негідної містифікації (Фр., III, 1950, 247).
2. У філософії — пояснення реальних явищ у дусі містики. Класове панування буржуазії завжди потребувало містифікації: релігійної, філософської, економічної (Наука.., 12, 1958, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 750.