МІ́СЯЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мі́сяць 1. Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари (Л. Укр., III, 1952, 565); Збулась мета одвічних мрій! Уже на місячній орбіті наш вимпел сяє в млі нічній! (Тер., Серце.., 1962, 50); * Образно. Над селом вибілюється місячна повінь (Стельмах, II, 1962, 32); // Освітлений місяцем. Була ясна, місячна ніч (Фр., IV, 1950, 101); Надя почекала, поки його постать зникла — розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Смолич, II, 1958, 117).
2. Який триває, відбувається протягом місяця. Місячна відпустка; II Розрахований на місяць. — У мене одного місячного розходу більше, ніж на сотню набереться (Мирний, V, 1955,130); При Запорізькому машинобудівному інституті працюють місячні курси, на яких з відривом від виробництва вивчають питання економіки працівники середньої ланки підприємств (Ком. Укр., 8, 1967, 48); // Належний за місяць; який буває, одержується і т. ін. за місяць. Бурлакам довелось забрати не всю свою місячну плату (Н.-Лев., II, 1956, 210); Про те, в якому місяці було тепліше чи холодніше, дізнаються з середніх місячних температур (Фіз. геогр., 5, 1956, 82).
3. Який виростає, достигає і т. ін. за місяць. Пахло [повітря] малинами і місячною рожею (Л. Укр., III, 1952, 660); Хотіла [Пазя] там [на грядці] посадити місячну редьку, але в крамниці обмахнулися й дали насіння ріпи (Март., Тв., 1954, 383).
4. у знач. ім. мі́сячне, ного, с., розм. Те саме, що менструа́ція. При незначному місячному: приймають відвар листків рути, змішаних з насінням петрушки (Лікар, рослини, 1958, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 754.