МІ́СЯЧНИК1, а, ч.
1. Проміжок часу в 30 днів, признач. для якої-небудь роботи або проведення громадської кампанії. Ці товариські змагання присвячувалися початкові місячника радянсько-угорсько-німецької дружби (Собко, Стадіон, 1954, 3). — Як ви вважаєте, силами школярів ми зуміємо насадити сто гектарів лісових смуг?.. — 3 неділі оголосити місячник лісу… (Логв., Літа.., 1960, 45).
2. Книжка, журнал, періодичне видання, що виходять один раз на місяць. У 1878-79 р. видавав я разом з М. Павликом редагований в соціалістичному дусі місячник "Громадський друг" (Фр., І, 1955, 36); Перші книги місячника [журналу "Життя й революція"] були явно науково-популярного, інформаційно-реферативного напрямку (Вітч., 8, 1968, 166).
МІ́СЯЧНИК2, а, ч., іст. Кріпак, який одержував місячину. Селян переводили [поміщики] в розряд дворових., і платили за роботу натурою — мізерним місячним пайком і одягом.. Особливо швидко зростала кількість місячників на Лівобережжі і на півдні України (Іст. УРСР, І, 1953, 387).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 754.