НАБЛИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБЛИ́ЗИТИСЯ, и́жуся, и́зишся, док.
1. Переміщатися на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. Здалеку йшла на село хмара куряви. Вона все наближалась, росла, здіймалась до неба (Коцюб., II, 1955, 16); Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (Донч., III, 1956, 51); Гомін наближувався: стали виразно доноситись слова (Мирний, І, 1954, 349); Як тільки вони [лісоруби] наблизилися до мосту, один із них аж сплеснув руками від подиву, а інший, певне, від зворушення, зняв капелюха (Турч., Зорі.., 1950, 14).
2. Ставати близьким у часі; наставати. Наближався вечір (Коцюб., II, 1955, 175); Завжди їй отак спиться, коли наближається час приїзду сина у відпустку (Гончар, Тронка, 1963, 48); Наближувалася зима з морозами — усе здавалося якось нудно, якось докучливо… (Вовчок, І, 1955, 251); Аж наблизивсь для всіх нас відродження час, і життя знов поплинуло спільно (Л. Укр., І, 1951, 248).
3. Ставати подібним до кого-, чого-небудь, набувати схожості з кимсь, чимсь. Слони.. наближаються до них [людей], бо можуть, наприклад, на літаврах грати, на колесі їздити, на задніх лапах стояти і на голові, можуть тарілки подавати, вино пити і грошей не платити (Л. Укр., V, 1956, 48); На рубежі 20-х років минулого століття декабристи, зокрема Бестужев і Рилєєв, створили багато агітаційних віршів, які своєю мовою і поетичною формою наближалися до народної пісні (Нар. тв. та етн.. З, 1957, 24); Я дав собі тоді слово працювати з усіх сил, щоб хоч трохи наблизитись до Дальського (Минуле укр. театру, 1953, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 17.