НАВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., розм. Досхочу повеселитися. Навеселившись досить у корчмі, потеліпався [сержант] до своєї брички (Турч., Зорі… 1950, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 29.