НАВЗАМІ́Н, присл., діал. На заміну. Хто за життя труждався і скорбив, Той знає ціну радості своєї, Той щедре серце людям віддає І навзамін собі добра не просить (Перв., І, 1958, 560).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 29.