НАГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док.
1. Прийти куди-небудь, появитися кудись, десь. Раз якось хазяїн нагодився ненароком в поле (Н.-Лев., III, 1956, 290); До цеху нагодився начальник депо Васильченко (Гур., Через замети, 1961, 93); Тетяна, що нагодилась поблизу, кинулася розшукувати зоотехніка (Добр., Тече річка.., 1961, 71).
2. розм. Випадково виникнути, з’явитися, трапитися. Демида не тягнуло нікуди звідси.. А надто, що нова цікава праця нагодилася йому (Гр., II, 1963, 67); Тут нагодилася йому термінова робота (Тулуб, Людолови, І, 1957, 120).
3. розм., рідко. Зібратися куди-небудь, наміритися на що-небудь. Антон нагодився було зайти до Хомашихи по заробіток і думав, що з холоду дадуть хоч чарку погріти нутро (Чорн., Потік.., 1956, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 51.