НАГО́ЛОВУ, присл.: Розгроми́ти (розби́ти) наго́лову — розгромити, розбити повністю, ущент. Назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6); І тільки пролетаріат міг розбити її [буржуазію] наголову. І тільки розбивши її наголову, пролетаріат міг завоювати остаточно, використовуючи таке знаряддя, як державна влада, співчуття і підтримку дрібнобуржуазних верств населення (Ленін, 30, 1951, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 52.