НАГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок.
1. Виділятися силою голосу чи підвищенням тону (про склади, слова). Залежно від змісту можуть наголошуватись і такі повнозначні частини мови, як займенники, прислівники, числівники (Худ. чит.., 1955, 106).
2. перен. Виділятися, підкреслюватися, ставитися на перший план. Надзвичайно важливим дороговказом для наших творчих працівників є Постанова квітневого пленуму ЦК КПРС, в якій наголошується на необхідності вести наступальну боротьбу проти буржуазної ідеології (Мист., З, 1968, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 53.