НАДА́ЛІ, присл. У майбутньому; на майбутній час. І вас — Споборники святої волі — Із тьми, із смрада і з неволі Царям і людям на показ На світ вас виведу надалі Рядами довгими в кайданах… (Шевч., II, 1953, 282); Гюлле для ока й надалі була замкнена у своїй кімнаті (Досв., Гюлле, 1961, 90); Марат Нилович охоче консультував хлопців, радив, що і як робити, дозволив і надалі працювати у майстерні (Збан., Курил. о-ви, 1963, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 61.