НАДДА́ТОК, тка, ч.: У надда́ток, розм. — на додаток до чого-небудь. Зозуля [відповідає]: — Замісто горобця я з’їм жуків десяток Да гусені, черви десятків три в наддаток (Греб., І, 1957, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 65.