НАДИ́МЛЕНИЙ, а, е. Наповнений димом. Легке замішання запанувало в надимленій кімнаті засідань (Рибак, Час.., 1960, 652).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 67.