НАЗА́ВТРА, присл., розм. На другий день; наступного дня. Ледве я дійшла до хати. На порозі впала. А назавтра, як цар вийшов. Мене поховала Та бабуся (Шевч., І, 1951, 296); Назавтра, як тільки Телесик устав, почали його вчити читати (Тич., І, 1957, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 87.