НАЗРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до назрі́ти. Створення І Інтернаціоналу відповідало назрілим потребам розвитку міжнародного робітничого руху (Ком. Укр., 9, 1964, 12); Неодмінною умовою розвитку науки є вільні товариські дискусії, що сприяють творчому розв’язуванню назрілих проблем (Програма КПРС, 1961, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 93.