НАКУПИ́ТИСЯ, куплю́ся, ку́пишся, док., розм., перев. з запереч, н е. Закупити що-небудь у достатній кількості. Чи скоро ви накупитеся? Увесь базар хочете закупити (Сл. Гр.); Морозива не було. Та й добре, що не було, бо все одно за п’ять карбованців на всіх не накупишся (Збан., Мор. чайка, 1959, 180).
◊ Як (мов, на́че і т. ін.) накупи́вся (накупи́лася і т. ін.) — те саме, що Як (мов, ні́би, на́че і т. ін.) найня́вся (найняла́ся і т. ін.) (див. найма́тися). А море ревло й стогнало, наче накупилося. Почався шторм (Кучер, Голод, 19І;1, 430).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 113.