НАЛО́ПОМ, присл., діал. Раптом, несподівано. Як сніг на голову, налопом приїхала до генерала його сестра (Збірник про Кроп., 1955, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 121.