НАНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. нанести́ 3 — 5. Її [Тетяни Пати] творам притаманні сміливість в нанесенні малюнка, надзвичайна лаконічність та простота композиційного рішення (Мист., 5, 1960, 21); Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським (Вільде, Сестри.., 1958, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 133.