НАП’ЯТНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Затаврувати. — Нап’ятнуймо його! щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо (Свидн., Люборацькі, 1955, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 167.