НАПА́ЙКА, и, ж.
1. Дія за знач. напая́ти, напа́ювати. Перед напайкою твердосплавні пластинки очищаються.. від грязі і фарби (Технол. різального інстр., 1959, 107).
2. Напаяний на чомусь шматок металу. Швидкорізальна сталь буде економитись за рахунок впровадження зубил з напайками з твердих сплавів (Роб. газ., 20.1 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 138.