НАПРА́СНИК, а, ч., діал. Задирака; кривдник. Відчепися, напраснику, я не була на празнику (Номис, 1864, № 2805).’
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 160.