НАПРАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Вирівнювати гарячою праскою складки на чому-небудь (про білизну, одяг і т. ін.); нагладжувати. Поламані погони, що горбились і тримались на плечах, як перебиті крильця, він радив розмочити і трошки напрасувати (Добр., Ол. солдатики, 1961, 36); // Прасувати яку-небудь кількість білизни, одягу і т. ін. Напрасувати багато білизни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 160.