НАРО́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. нарости́ти, наро́щувати 2, 3. У кожному господарстві треба подбати про обладнання автомашин скребками, про нарощення бортів, щоб не губити корені по дорогах (Рад. Укр., 26.УІІІ 1961, 1); Щодня точаться розмови про нарощення темпів. А де ж ті темпи?.. І Наді раптом стало соромно за роботу своєї бригади (Ткач, Плем’я.., 1961, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 178.