НАРЦЕЇ́Н, у, ч., фарм., хім. Препарат опію, вживаний у медицині. Вирощують його [снотворний мак] для одержання широко застосовуваних у медицині алкалоїдів: морфіну, кодеїну, нарцеїну (Колг. енц., І, 1956, 697).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 179.