НАРІ́ЧЧЯ, я, с., лінгв. Угрупування діалектів якої-небудь мови на основі спільних діалектних рис. Михальчук уперше опрацював докладну класифікацію українських діалектів, поділивши їх на три наріччя (Мовозн., VI, 1948, 78); Південно-східне наріччя української мови.. в його нинішньому вигляді склалось на основі, близькій до говірок Київщини (Пит. походж. укр. мови, 1956, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 173.