НАСО́ВУВАТИ1, ую, уєш, недок., перех., розм. Сунучи, класти у якій-небудь кількості.
НАСО́ВУВАТИ2 див. насува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 194.