НАСПРА́ВДІ, присл. У дійсності; дійсно, справді. Інспектор у нас людина молода, погарячився, а насправді він не зробить лиха (Вас., І, 1959, 144); На вигляд йому значно менше років, ніж є насправді (Коп., Вибр., 1953, 478); Наближаючись до Островни, Наполеон намагався зовні бути спокійним, але насправді спокою не було (Кочура, Зол. грамота, 1960, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 196.