НАСТИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Ставати неприємним, противним (через одноманітність, утомлюючу повторюваність і т. ін.); набридати, надокучати. — Так уже настирилась мені, що вже й не знаю, як од тебе одчепитися, — сказала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 295); Їй так остобісіла служба в панів та безперестанна робота, так настирились пани (Коцюб., І, 1955, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 200.