НАСТРО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. настро́ювати. Подаю на скрипці ноту. Почалося настроювання інструментів (Збан., Малин. дзвін, 1958, 178); Точність обробки забезпечується настроюванням верстата і точністю самого інструмента (Різальні інстр.., 1959, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 205.