НАСТРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настро́їти. Інструменти повинні зберігатися у відповідних температурних умовах і продаватися тільки в розпакованому і настроєному вигляді (Рад. Укр., 26.І 1963, 3); Те, що сталося пізніше, не було тільки вибриком романтично настроєної панянки (Вільде, Сестри.., 1958, 441); Тимко був настроєний на думи і згадував тепер тільки те, що було близько його серцю (Тют., Вир, 1964, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 205.