НАСТЯ́ГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до настяга́ти. * Образно. Перлини народної мудрості, настягані з усіх усюд, служили Шпаківському павиним хвостом, якого він розпускав на повну силу краси, хизуючись перед Марією (Вол., Місячне срібло, 1961, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 208.