НАСІКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який робить на чому-небудь насікання. У завком завітали насікальники (Рад. Укр., 5.XII 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 187.