НАТОПИ́ТИ1 див. нато́плювати1.
НАТОПИ́ТИ2 див. нато́плювати2.
НАТОПИ́ТИ3, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., перех. Занурювати у воду кого-небудь багато разів. Він, випручавшись, намагався побороти її, натопити, але тут було ще мілко (Гончар, Тронка, 1963, 231); // Утопити багатьох.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 215.