НАЧЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., заст., уроч. Написати, намалювати, зобразити. На прапорі своєму замолоду начертав він [Пушкін] слово вільність (Рильський, III, 1956, 9); Народ, що з глибин її [нафту] знову дістав І трудящим навіки на щастя віддав — Вишку в гербі своїм начертав (Забашта, Калин., кетяг, 1956, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 235.