НАШМАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нашмарува́ти. Високий, статечний, у сукняній чумарці, .. важких, нашмарованих дьогтем чоботах, неповороткою брилою сунувся Архип Дейнека серед вертких городян (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 241.