НЕБЕЗПЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до небезпе́чний. Хоча вона, може, краще за інших розуміла всю небезпечність обраного шляху, — проте це її не лише не пригнічувало, а, навпаки, зміцнювало (Гончар, IV, 1960, 70).
2. рідко. Те саме, що небезпе́ка. Остап знов побачив себе серед поля, почувся втікачем, недалеко від пана і всякої небезпечності (Коцюб., І, 1955, 341); [Рішар:] Держава в небезпечності, і, як адміністратор, я повинен боронити її (Мам., Тв., 1962, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 246.