НЕБЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь. Лети і ти, лети і ти [орлице] На ті неблизькі землі (Ус., Листя.., 1956, 72); // Який має велику довжину; довгий. Зараз Гри́ні дорога стелеться неблизька, треба їхати в радгосп "Приморський чабан" (Гончар, Тронка, 1963, 117); Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (Сос., II, 1958, 386).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 249.