НЕВАЖЛИ́ВИЙ, а, е. Який не має великого, особливого значення; дрібний, другорядний. Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має у житті (Гончар, Тронка, 1963, 104); Дівчина почервоніла і говорила щось неважливе, беззмістовне (Ю. Янов., І, 1958, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 251.