НЕВИ́ПЕЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до повної готовності, сируватий (про хлібні вироби). Коли надія роздобути цукру уважалась всіма безнадійною, то буханець разового, кислого, невипеченого хліба можна б було дістати (Коцюб., II, 1955, 435).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 259.