НЕВИ́ПРОБУВАНИЙ, а, е. Не перевірений на практиці, ненадійний. Хіба довів він чимось своє право стати воїном? Та й комсомолець він ще невипробуваний, не встиг показати за ці три місяці, на що здатний (Петльов., Хотинці, 1949, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 260.