НЕВИ́РОБЛЕНИЙ, а, е.
1. Недосконало оброблений; // Який не дістав навиків, не вдосконалився. Матвій не все зрозумів з розмов ткача. Це надто раптово впало на його невироблений, заспаний і заскорузлий мозок (Ірчан, II, 1958, 289).
2. Який не витратився, не вичерпався; невичерпаний. В кожному русі Карпа чулась повироблена сила, зла, напівдика завзятість (Стельмах, II, 1962, 365); // Який зберіг сили, не виснажився. Невироблені люди.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 260.