НЕВИ́ХОВАНИЙ, а, е. Який не має потрібного виховання; який поводить себе нечемно, грубо. Від його важкого сміху стискалось серце, в розмові не знаходила [вдова] слів для цієї невихованої, неосвіченої людини (Ле, Наливайко, 1957, 211); Невиховані люди.. кепкують з фізичної вади іншої людини (Наука.., 4, 1966, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 261.