НЕВЛУЧА́ННЯ, я, с. Промах, непопадання (при стрільбі). За місяць у Кудрейка не було вже жодного невлучання. Уперте тренування давало блискучі наслідки (Донч., II, 1956, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 268.