НЕВРАСТЕНІ́Я, ї, ж. Захворювання центральної нервової системи людини, яке супроводиться підвищеною подразливістю, головними болями, стомлюваністю і т. ін. Я був слабий, лякався навіть, чи не неврастенія починається в мене! (Крим., Вибр., 1965, 575); — Перестаньте тріщати кістками. У мене неврастенія. — Зверніться до лікаря-психіатра (Тют., Вир, 1964, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 271.