НЕВСТАНО́ВЛЕНИЙ, НЕУСТАНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Який не відповідає зразкам, нормам і т. ін., встановленим, визначеним ким-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 273.