НЕВІ́СТОНЬКА, и, ж.
1. Пестл. до неві́стка 1. — Не встрявай у скандал. Свекор почув якось, обсміяв: — Хіба ж це скандал? Це, невістонько, творча дискусія (Мур., Жила.. вдова, 1960, 74).
2. зневажл. Те саме, що неві́стка 1. Ну ж і невістонька! Ні повернутися, ні стати не вміє (Горд., II, 1959, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 267.