НЕГАТИ́В, а, ч., фот. Зображення на світлочутливій плівці чи пластинці, в якому світлі місця знімка виходять темними, а темні — світлими. При проявленні ми дістаємо негатив: світлі місця негатива відповідають темним місцям знімка і навпаки (Курс фізики, III, 1956, 348); Вчора я заходила у фотографію.., нашої другої карточки вони не робили, бо в тій позі погано вийшло, негатив поганий і поза негарна (Л. Укр., V, 1956, 220); // Плівка чи пластинка з таким зображенням. Друкував [Жорж] фотокартки, промивав негативи (Донч., V, 1957, 379); На сушку негатива треба було дві години (Ю. Янов., II, 1958, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 276.