НЕГАТИВІ́ЗМ, у, ч.1. мед. Один із симптомів розладу вищої нервової діяльності людини, що виражається в безглуздому опорі різним впливам. Ми маємо вже і навіть виробляємо окремі симптоми і психотиків: стереотипію, негативізм та циркулярність (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 171).
2. психол. Невмотивоване бажання діяти наперекір кому-небудь. Негативізм, так само як і навіюваність, — ознака слабкості, а не сили волі (Психол., 1956, 174).
4. книжн. Необгрунтоване заперечення чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 276.